Антитіла - Люди, як кораблі / Official video

Межі українських земель на унікальних картах початку ХХ ст.

Тим, хто й досі сумнівається, «есть ли такая страна Украина», і де проходять її етнічні кордони, vsviti.com.ua наводить підбірку карт початку ХХ ст. А також карту мовного розселення кінця ХІХ ст, які красномовно засвідчують, де проходять кордони Великої України.

100 років тому Україна була економічним гігантом! Унікальна інфографіка 1918 р.

Клікніть по фото, щоб збільшити:

У 1918 році Українська Народна Республіка проголосила, що відділяється від Росії і стає самостійною державою. Щоб розповісти світові про нову країну, в Бухаресті опублікували барвистий плакат-інфографіку, який англійською та французькою мовами розповідає про українську історію, мову та економіці.

Плакат красиво ілюстрований картою розселення українців, національною символікою і портретами гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

Автор інфографіки коротко розповідає іноземним читачам історію України – від часів Русі до проголошення незалежності в 1918 році. Окремо зупиняється на тому, що ні Росія, ні Польща не бажають, щоб Україна була незалежною, і намагаються довести в європейській пресі, що українського народу й української мови не існує, що Україна – це дика країна.

Судячи з поведінки сучасних російських ЗМІ, за 100 років у Росії нічого не змінилося.

Ось найцікавіші тези з економічного і географічного огляду УНР:

Площа – 850 тис. 100 км2. Це більше, ніж Великобританія (очевидно, мова йде тільки про острів Великобританія), Румунія, Греція, Болгарія, Португалія, Швеція, Данія, Нідерланди, Бельгія та Албанія разом узяті. А також більше Франції та Італії. Сучасна територія України – 603,5 тис. км2.

Населення – 50,2 мільйона чоловік (сучасне – 43 млн, 45 млн – з урахуванням тимчасово окупованих Криму і Севастополя). Зате щільність населення досить низька – 45 чоловік на км2. Для порівняння: Франція – 73 людини, Бельгія – 255.

Вже на початку століття Україна була сільськогосподарським і промисловим гігантом!
Україна, будучи частиною Російської Імперії, виробляла і вирощувала:
– 67% російських зернових (а пшениці – більше всіх у світі),
– 64% російського тютюну,
– 98% антрациту,
– 68% солі,
– 99% коксу,
– 88% цукру (Україна виробляла більше всіх цукру в світі),
– 74% сталі,
– 71% вугілля
– 4,5% всієї нафти в світі.

Якби в 1914 році Україна була б самостійною державою, прибутки її бюджету становили б 181 млн 244 тис. рублів.

Автор навіть додав дані про статуру і кольорі волосся українців, росіян і поляків – мабуть порахував, що іноземцям потрібно про це знати!

“Оглядова карта українських земель”, Відень, бл. 1900.

1919 рік Мапа представлена делегацією УНР на Паризькій мирній конференції

1928 рік Мапа видана в складі “Російського історичного атласу” в Москві. Атлас отримав першу премію Цекубу та ЦБ СНР

Етнографічна карта України

Карта етнічного розселення українців на початку ХХ ст.

(За матеріалами Петербурсзької академії наук, 1914 р. червоним позначені сучасні кордони України)

Мовний склад населення України в складі різних імперій за переписом 1897 і 1910 р.р.

Клікніть по фото, щоб збільшити:

Бонус

Typus Generalis Ukrainae sive Palatinatum Podoliae, Kioviensis et Braczlaviensis…
«Генеральна карта України або Подільського, Київського та Брацлавського воєводств, наново накреслена» (перевидання 1680р) по суті така, якою її зробив і вперше видав Боплан на тридцять років раніше.
Цікаво факт, що у на карті на місці теперішньої РФ, красується напис Московія. А Русь була на території сучасної Галичини.
для збільшення клікніть по фото

І ще одна цікава карта 1666 року, надрукована у Парижі

Образование будущего: как учить и учитьс

Владимир Спиваковский, президент корпорации «Гранд», бизнесмен, писатель, провел мастер-класс об образовании будущего. «Освіта Нова» записала самые емкие цитаты.

Мировые тренды в образовательных системах мира

1. Будущее наступило, а мы с вами еще в прошлом.

2. Раньше была проблема с доставкой людей, а сейчас проблема с доставкой информации.

3. Мы видим, что нас опоясали бизнесы будущего. В моем личном списке больше 100 новых бизнесов, которые уже появились. А школа к этому не готовит.

Аналогично и с профессиями: через 10 лет половины текущих не будет, а школа делает вид, что их не видит. Раньше самой распространенной профессией была профессия факельщика. Это был огромный бизнес. Но появилась электрическая лампочка, и весь бизнес исчез. На наших глазах исчезает профессия судьи. Уже 90% простых юридических дел в США автоматизируются, останутся лишь 10% от нынешнего количества судей.

4. Современные мировые тренды в образовании таковы: от обучения знаниям – к обучению понимания, от уроков-предметов к урокам-кейсам, от офлайн – к онлайн, от общего к индивидуальному, от традиций к дизайну, от локального к глобальному, от процессов к результатам. Похоже, что мы в Украине плывем мимо трендов.

5. Если бы фермер, живущий в 19-м веке, вдруг попал в наше время, он бы удивился – комбайны, техника, автоматизация. Или доктор – медицина, фермерство, транспорт и многие индустрии изменились за 200 лет. Но только в школе все без изменений. Если бы учитель из 19-го века попал к нам, все было б ему привычным – класс, доска, мел. Система образования обречена на отсутствие изменений. А усилий для изменений прикладывается масса.

6. 74% детей не хотят ходить в школу. 65% родителей недовольны школой. 78% не доверяют школе.

7. Я изучал вопрос с образованием в мире. Объехал 107 стран и увидел, что есть абсолютно разные системы. Но большинство из них производят 80% «брака». Я посчитал, что КПД системы образования – 20%. Это те дети, кому учеба пошла на пользу. Остальные – «отбракованная продукция». Скажите, хоть один бизнесмен смог бы вести бизнес с такими показателями?

Образовательная реформа и ее цель

8. Что делать? Надо изменить пропорцию в обратную сторону – 80/20. Те, кому школа не пригодится, будут всегда, но пусть они будут в меньшинстве.

9. Но реформа должна быть чем-то обусловлена. Цели реформирования образования во всех странах разные. США достигает цели мирового господства. Британия пополняет доходы бюджета, делает все, чтоб к ним приезжали из малоразвитых стран и привозили по 50 млрд фунтов стерлингов в год. Цель образовательной реформы в Сингапуре – развитие страны и каждого человека. Финляндия совершенствует систему образования, чтобы мы приезжали к ним смотреть и учиться, и привозили деньги. Польша стремится дотянуть уровень своей системы образования до европейского, потому что Европа дает гранты. Цель в Эмиратах – счастливая и прогрессивная нация. А в Украине? Сдать ЗНО. В Украине нет амбиций и высоких планок относительно системы образования.

10. Все бизнесмены перед запуском бизнеса изучают конъюнктуру рынка. И кажется, только система образования не слышала слова «маркетинг». Система может считаться реформированной, если у нее есть ответы на 7 ключевых вопросов:

• Зачем учиться? Для компетенций и умений.
• Чему учиться? Современному контенту.
• Как учиться? Эффективными технологиями.
• Где учиться? В новом пространстве.
• У кого учиться? У учителей-коучей.
• Как финансировать? Адекватно результатам.
• Какой конечный результат? Высокая «стоимость» выпускника.

11. На вопрос, зачем учиться, во всем мире никто не знает ответ. Чтобы проводить время в школе с друзьями, использовать таланты, потому что родители сказали или это естественная потребность, чтобы сдать ЗНО, поступить в университет, овладеть навыками. Маркеров много. Но для каждой цели должен быть и разный контент.

12. Кто заказчики системы образования? Семья, государство, бизнес, вуз, ученик, наука, громада..? У каждого из них свои представления о том, кого учить, как учить и т. д. Но именно заказчики должны обеспечить две вещи: сформулировать требования (ТЗ) и профинансировать их.

13. Что надо, чтобы в школе прошли реформы? Всего три параметра: мотивированный директор, мотивированные учителя, мотивированные родители.

Контентный подход в образовательной системе

14. Учебная программа должна быть многомерной. Знания переходят от линейных систем к многомерным. Ребенок кроме знаний получает навыки, память, чувства и т. д. И такая система приносит детям радость, она не доставляет неудобств.

15. Новый набор знаний, который уже должен быть в школе: искусственный интеллект, блокчейн, интернет вещей, информация, виртуальная реальность, дополненная реальность, цифровая биология и генетика, IT-медицина, квантовые технологии, кибербезопасность, охрана данных, робототехника, умный транспорт, возобновляемая энергия, доставка энергии, эко технологии, дистанционное обучение, эволюция преступлений, изучение космоса, 3D-печать, социальные сети, дроны, клонирование, глобалистика, программирование, квантовые компьютеры, криптовалюты, поведенческая экономика и богатономика, фильтрация информации, логистика, прогнозирование. Они должны вплетаться в предметы и кейс-уроки.

16. Контент должен зависеть от целей. Однозначно, сегодня знаний недостаточно. Если нам как потребителям важно, чтобы дети были умными, практичными, грамотными и функциональными, этому и надо учить.

17. Матрица знаний будущего выглядит так:

• Математика и информатика.
• Общечеловеческие ценности.
• Жизненные ценности.
• Язык и литература.
• Науки, природа и человек.
• Экономика и богатономика.
• Личностный рост (уроки счастья и т. д.)
• Спорт.
• Искусство.
• Практические навыки.
• Отдых.

Как учить и учиться

18. Технологии могут быть разными. Но в 21-м веке существует один главный подход: «Больше знаний за меньшее время/ресурс/деньги». Выглядит как слоган, и он из бизнеса. Но к школе это не применяли. Современные образовательные платформы соревнуются между собой в таких параметрах: кто лучше знания упакует; кто их быстрее доставит; кто их настойчивей внедрит. Но факт в том, что то, чему учили раньше 3 года, сейчас можно освоить за 3 месяца, и высвободить время для освоения навыков, которым не учат в школе.

19. Учеба и жизнь должны быть совместимы. Что надо изменить в современной школе? Пространство, технологии, контент, кадры, управление, финансирование, оценивание. Человек осваивает новую систему легко, если она комфортная и позволяет достичь заявленной цели.

Операція “Вісла” – злочин 

польського комуністичного 

режиму проти українців

72 роки тому 1947-го відбулась остаточна зачистка Закерзоння від українського населення. – повідомляє Локальна Історія.

5 фактів про “Віслу”, які ви могли не знати:

• “Вісла” не перша депортація українців з етнічних територій, які тепер знаходяться у складі Польщі. Між 1944-м та 1946-м із Закерзоння загалом було переселено близько 482 тисячі українців.
• Жертвами операції 1947-го стали від 137 до 150 тисяч українців із 1244 населених пунктів Краківського, Ряшівського і Люблінського воєводств.
• Підготовка списків на виселення почалася ще в січні 1947-го, тобто за три місяці до того, як у бою з УПА загинув заступник міністра оборони Польщі комуністичний генерал Кароль Свєрчевський, смерть якого часто називають причиною операції.
• До військової групи, яка відповідала за реалізацію депортації увійшло 17,5 тисяч солдатів. Вони мали найновіші засоби зв’язку і підтримку розвідувальної авіації.
• Тих, кого військові запідозрювали у співпраці з УПА, направляли у концентраційний табір Явожно. Загалом 3936 осіб, в тому числі 823 жінки, 27 священиків. Близько 200 бранців загинули внаслідок катувань.

У статті Наталії Кляшторної в останньому номері “Локальної історії” вміщені спогади учасників депортації, зокрема, тих, які пережили пекло Явожно. Це важко читати без сліз, такі історії заслуговують на те, щоб їх знали …

На фото – Михайло Батрух та Марія (Хом”якевич) на родинному обійсті у Тисівці, 1944-ий – за три роки до депортації.

Дисципліна в класі впливає на успішність школярів

За даними Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA, найкращий поведінковий клімат у класі сприяє досягненню вищих результатів у навчанні. Про це йдеться у звіті за результатами дослідження PISA щодо поведінкового клімату в класі.

Більшість учнів повідомляє, що на уроках рідної мови або мови, якою проводиться навчання в їхньому закладі освіти, у їхніх класах немає проблем із дисципліною.

Учні з несприятливими передумовами для навчання частіше навчаються в класах, де є проблеми з дисципліною, ніж учні зі сприятливими передумовами для навчання.
Результати досліджень pisa.testportal.gov.ua

ZOZULYA - Чорне і біле

Тризуб: Закодоване повідомлення від наших предків Що ми знаємо про герб України? Більшість з нас обмежується тим, що це золотий тризуб на синьому фоні. Ще дехто ще навчився читати в ньому приховане слово “воля”. Але насправді все не так просто. Ви замислювались, наприклад, чому саме тризуб? Що це взагалі за символ? Коли він з’явився на наших землях? Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і до 20 століття його використовували не так активно. Тризуби зустрічалися тільки в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі запорожці, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб. Але історія українського герба почалась ще з княжого роду Рюриковичів. Вони карбували тризуб на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Перша писемна згадка про український тризуб датується 10 ст. Це був болгарський літопис “Хроніка Манасії”, в якому описувались прапори дружинників Святослава саме з тризубами. Щоправда, Святослав обрав собі простіший варіант – з двома зубцями. Одна з гіпотез стверджує, що це була літера “Ц” (від слова “цар”) зі зміщеним до центру хвостиком. Його син Володимир Великий не зрадив традиціям, однак впродовж свого правління постійно удосконалював свій герб. Почав з того, що додав ще один зубець, далі ускладнював його графічними елементами. Остання зміна відбулась після хрещення Русі, коли князь додав паличку до середньої лінії, щоби вийшов хрест. Однак, тризуб був присутній на наших землях ще задовго до цих подій. Археологічні знахідки свідчать, що його використовували трипільці у 4-3 ст. до н.е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин. Приклади стародавніх тризубів були знайдені на Поділлі, В Ольвії (в Південній Україні), на території прадавнього Бозпорського царства. Згодом його використовували царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів (до речі, найдавніша писемна згадка про тризуб датується 360-355 рр до н.е. і належить Платону: у праці “Тімен” він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб). Однак Україна не така ексклюзивна. Ви бачили прапор Барбадосу? Хоч ця країна і знаходиться за тисячі кілометрів від нас, на її прапрорі (синьо-жовтому, до речі) розташувався саме тризуб. Він трактується як відображення принципу правління в країні: “з народу, з народом, для народу”. Якщо зазирнути в історію, триєдність зустрічається і в символіці інших країн. Колись символом Великого князівства Литовського були Ґедимінові стовпи або колони Гедиміна. Ви можете сказати, що три стовпи не мають нічого спільного з тризубом. Але якщо трактувати глибинне значення символів, то форма відображення не має значення, важливим є поєднання трьох явищ, елементів, сил, які становлять основу буття в сакральних віруваннях предків. Сьогодні Ґедимінові стовпи присутні на Великому гербі Литви. Згідно розповідей, цей символ був привезений князем Паленомом з Риму. Однак ще з тих часів люди помічали схожість цих стовпів з тризубом Київського князівства. Різноманітні версії тризуба були поширені по всій території Європи та Азії, адже він був частиною культури багатьох народів і особливо значну роль відігравав у віруваннях арійців. Тому на деяких родових гербах їх нащадків і досі можна знайти відголоски триєдності. Арії пройшли чималий шлях, залишивши по собі багато згадок, в тому числі і тризуб. В Індії, наприклад, є Храм Вайшну Деві – Великої Богині Матері. Її бронзова статуя у правій руці тримає тризуб. Найцікавіше те, що храм знаходиться на горі з трьома вершинами, яку символічно називають “Трикута”. З тризубом також зображують індійських богів Шиву та Вішну. За допомогою тризуба Шива перетворює світ у хаос, з якого згодом створює новий світ. Це символ єдності творця, охоронця і руйнівника. В національній символіці Індії також присутній елемент, який називається “тришуб” і нагадує український тризуб. Однак місцеві визнають, що символ “народився” не на їх землях, а був принесений саме арійцями. З тризубом зображалися багато міфічних героїв: грецький Посейдон, римський Нептун, скіфський Тагимасад, слов’янські Перун та Водяник. В Перу теж є свої згадки про загадкові тризуби. Чули про Андський канделябр? Це малюнки вирізьблені на скелі, які нагадують тризуб або підсвічник із трьома свічками. Місцеві називають його “Три хреста”. Цей малюнок вважаєтсья найбільшим зображенням тризуба. До речі, саме український тризуб присутній на гербах італійської армії. Їх підрозділам дозволено додавати до своїх гербів символи територій, де була отримана медаль за військову доблесть. Під час Другої світової війни 8-ма Армія Італії була направлена в Радянський союз, на територію України. Хоча тут її практично знищили, дехто таки повернувся додому. Було сформоване нове військо, якому дозволили додати український тризуб на свої герби. На території країн СНД є ще одне поняття – “тризубець”. Цей термін вигадав порівняно недавно російський історик Карамзін. Різниця полягає в тому, що тризубцем українці споконвіку називали вила, а тризуб був чимось більш символічним, вищим. Тому не плутайте ці поняття 🙂 Існує безліч теорій значення тризубу, однак жодної, яка б змогла пояснити усе. Хтось бачить в ньому конкретні риси живих і не живих предметів: верхню частину скіпетра візантійських монархів, скіпетри скіфських царів, корони, сокиру, прапор, птаха тощо. Філософські традиції трактують цей знак, як символічне відображення певного поняття або явища. Тризуб Володимира, на приклад, вважався символом ідеї влади над трьома світами. Хтось вбачає в тризубі монограму: слова “воля”, “Володимир”, “Василевс” тощо. Дехто вважає, що на нашому гербі зображено дві літери “В”, між якими знаходиться знак царської влади Однак тут є багато спірних питань. Тризуб відомий ще з прадавніх часів, коли про такі поняття не було й мови. Бачили в тризубі також зашифровану цифру 3 (яка колись позначалась літерою Ш). Число три з поконвіку означало Божественний порядок. Наприклад у єгиптян воно асоціювлось із Тріадою: поєднанням двох елементів, що веде до появи третього. В їхньому розумінні світ складаєтсья з трьох рівнів: небесний, земний і підземний; людина має три аспекти: дух, душа і тіло; в кожному явищі є три стадії: виникнення, розгортання, знищення. Секрет тризуба полягає саме у магічному числі “три”. Трійця невпинно переслідує людину ще з часів зародження цивілізацій. Віра, надія, любов; вогонь, вода, життя; Інь, Янь, Ци – всі явища завжди ходять трійцею. Це завжди три рівноправні сили, що походять від притаманного кожній культурі Абсолюту. Навіть якщо розглядати систему вірувань усіх древніх народів, завжди було три основні сили: індуїзм – Брахма, Шива і Вішну; греки – Зевс, Аід, Посейдон; Єгипет – Осіріс, Гор, Ісіда. Навіщо далеко ходити, в християнстві теж присутня трійця: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий; віра, надія, любов тощо. Однак не будемо забувати, що тризуб – язичницький символ. Рідновіри розповідають, що малий герб (Тризуб, Триглав, Трійця) – симол Божественного світу. Тому князі брали його за ознаку влади, проголошуючи себе намісником Бога на землі. Згідно язичницьких вірувань тризуб є відображенням Триглава або Роду: праворуч розміщується Дажбог – чоловіче начало, ліворуч – Макош – жіноче начало, посередині – Перун, народження і смерть. Цікаво, що ця схема лежить в основі побудови календарів і православних церков: вхід розташовується в західній частині, яка символізує осінь, смерть, зародок; люди входять лицем до східної частини – весна, народження, дитина; південна частина – літо, чоловік, Білобог; північна – зима, жінка, Чорнобог. Вірогідно, у ті часи тризуб був одним з рунічних знаків, який спрощено зображав дерево з трьома гілками догори і символізував Білобога (плюс). На противагу йому існував такий же символ, перевернутий до низу – Чорнобог (мінус). Також вважається, що тризуб – це відображення Рарога – вісника небесної справедливості, сокола, який летить з висоти донизу. В багатьох древніх цивілізаціях цей птах асоціювався з чимось високим: у стародавньому Єгипті – це був символ Сонця, в Монголії сокіл знищив “сонячного перевертня”, перси асоціювали його з царською владою, індіанці та слов’яни називали так доблесних воїнів. У віруваннях наших предків саме сокіл сидів на верхівці світового дерева. Тому дехто вважає, що саме падаючий вниз сокіл став прототипом родового гербу Рюриковичів. Що ж, скільки думок, стільки й гіпотез. А як все було насправді, сьогодні достовірно не знає ніхто. Тризуб завжди буде приваблювати нових любителів загадок та головоломок, доки якомусь щасливцю не вдасться розгадати таємничий код наших предків. І, насамкінець, цікавий факт: Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 році на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово “воля”. Автором цього витвору став колишній вояк УПА Анастасий Козак, який таким чином вирішив вшанувати своїх побратимів. Місце він обрав не випадково – саме тут відбувались жорстокі бої між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. Анастасию довелось добре попрацювати: герб достатньо великий, на нього пішло дві вантажівки каменю, який він переносив вручну в двох сумках (а на той час йому було вже 70 років). Навколо тризуба висаджені смерічки і туї, а фундамент обладнаний канавами, щоби каміння не змістилось. Сьогодні за пам’яткою доглядають місцеві школярі. Матеріал підготовано для Редколегії Ua Modna Автор – Женя Гунчевська