Цей день в історії

Операція «Вісла»

 

УкраїнаВолодимир Лук'янюк

О 4-й ранку 28 квітня 1947 року оперативною групою військ «Вісла» розпочалось виселення українців з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Операція «Вісла» проводилась під безпосереднім командуванням міністра оборони Польщі маршала Міхала Ролі-Жимерського.

У вересні 1944 року уряди Української, Білоруської та Литовської РСР уклали угоди з Польським комітетом національного визволення, згідно з яким відбувався «обмін населенням» — етнічні поляки відправлялися до Польщі, а українці, білоруси та литовці — в СРСР. Перші ешелони з переселенцями вирушили вже в листопаді 1944 року. До 31 жовтня 1946 року з СРСР до Польщі було переселено майже 1,1 млн чоловік (з них 810 415 чоловік з території УРСР), у тому числі понад 143 тисяч євреїв, які практично зразу переправлялися в Британську Палестину; з Польщі до УРСР прибуло 482 800 українців.

Переселення тривало фактично до осені 1946 року. За оцінками поляків на території Польщі залишилось до 80 тисяч українців, лемків та русинів. Серед причин, за якими населення відмовлялося виїжджати в УРСР, крім очевидного небажання залишати рідні місця і майно, значний вплив мали пропаганда і дії УПА та ОУН (б), які фізично знищували пересильницькі комісії, спалювали залишені українцями села і попереджали про можливість арештів і депортації до Сибіру. Польська міліція і сили безпеки, що знаходилися в стадії формування, не були здатні ефективно протидіяти активності УПА та ОУН (б). У зв'язку з цим ряд районів ПНР, на яких діяло до 10 тисяч бійців УПА та ОУН, були фактично непідконтрольні польської адміністрації.

На початку березня 1947 року для ліквідації суспільної опори баз українських повстанців Польща звернулась до СРСР та Чехословаччини з проханням зкоординувати оперативні дії проти УПА та ОУН і попередило про заплановане виселення українців з прикордонних з УРСР районів на територію колишньої Східної Пруссії. Одночасно до СРСР надійшло прохання прийняти ще 20 тисяч українців, які виявили бажання переселитись в Україну, на що міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський і секретар ЦК КП (б) Л. Каганович відповіли відмовою, мотивуючи це відсутністю житлового фонду і тим, що у Польщі залишилось «головним чином українське населення, заражене бандитизмом».

17 квітня 1947 року розпорядженням Державної комісії безпеки Польщі на територіях Жешувського, Краківського та Люблінського воєводств для проведення депортації українців було створено оперативну групу «Вісла» з числа військових і сил безпеки чисельністю 20 тисяч солдатів і офіцерів. Загальне керівництво було покладено на заступника начальника генерального штабу Війська Польського, бригадного генерала Стефана Моссоро.

Операція з переселення українців була розпочата 28 квітня 1947 року. В районах активних дій УПА та ОУН на збори населення відводилося від 24 до 48 годин, а фактично часто населення вивозилось протягом світлового дня. Особливістю переселення було те, що на нових територіях не допускалось створення компактних українських поселень — не більше кількох сімей в одному населеному пункті. До 29 липня 1947 року було депортовано 137 833 особи, а до осені — 140 575 чоловік. 17 липня 1947 року оперативна група «Вісла» була розформована, а ліквідації груп ОУН-УПА була покладена на місцеві військові округи.

У Чехословаччині одночасно з операцією «Вісла» до осені 1947 року проводилася операція «Акція Б», в якій підрозділи чехословацьких збройних сил і служб безпеки діяли на перехоплення загонів УПА, які намагалися прорватися з Польщі в американські зони окупації в Австрії. Частина підрозділів УПА були розгромлені, понад 100 осіб було взято в полон і потім передано польській стороні, частина — засуджені в Чехословаччині і лише близько 300 особам вдалось попасти до Австрії. На початку осені 1947 року структури УПА та ОУН (б) у Польщі були формально розпущені Романом Шухевичем як «повністю втрачені».

1 серпня 1947 року Державна комісія безпеки наказала командуючим Краківського і Люблінського воєводств виселити всіх українців, що залишилися на їх території після акції «Вісла», без огляду на ступінь лояльності і партійну приналежність та організувати контрольні бригади з перевірки кожного виселеного села, щоб у них не залишилася жодна українська чи змішана родина. До кінця 1947 року у місця, звідки було депортовано українське населення, переселилось близько 14 тисяч поляків.

Третє переселення українців відбулась у 1951 році, коли Польща і Радянський Союз скоригували кордон в районі міста Белз (нині — Львівська область) — з міста були виселені всі поляки і натомість населено українцями з інших регіонів УРСР. В 1957-58 роках близько 5 тисяч сімей лемків повернулось на свою батьківщину у прикордонні з Україною області.

3 серпня 1990 року Сенат Польщі прийняв резолюцію, що засуджувала операцію «Вісла» як несправедливий крок щодо українців у Польщі. У 2007 році президент Польщі Лех Качинський і України Віктор Ющенко засудили операцію як таку, що відбулась з порушенням прав людини.

#Депортація #Польща #СРСР #УРСР

    

Перегляд обов'язковий ! 

Фільм знімався в Чорткові та Красному.

Історія

А ви знали, що в Україні є тисячолітні писанки? Неймовірні знахідки створені праукраїнцями

• Автор записи

Автор: admin

Дата записи

• 21 апреля, 2020

Українські писанки відомі на весь світ. На невеликій площі розгортаються барвисті картини життя. Кожна писанка має свою символіку і випадкових знаків там не буває. Писанкарство на наших землях має свою багатовікову традицію. Українські археологи під час розкопок у різних регіонах натрапляють на унікальні збережені у землі витвори народного генію.

Топ-4 писанок знайдених археологами в Україні.

Львівська 500-літня писанка

Писанка на шкарлупі гусячого яйця, якій 500 років. Фото — прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України У серпні 2013 року львівські археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України зробили сенсаційне відкриття. Під час дослідження водозбірника на вул. Шевській, у центрі Львові, археологам вдалось знайти унікальну писанку. Знахідці майже 500 років. Подібних артефактів в Україні ще не знаходили, адже писанка виконана на шкарлупі яйця.
Писанка збереглась на глибині 5,5-6 метрів у водозбірнику, який датують XV — початком XVI ст. Стан збереження писанки на момент відкриття становив 80-90%.
Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, а й в Україні. Унікальну знахідку передали у Коломийський національний музей на Прикарпатті.

Волинська 950-літня писанка

Глиняна писанка з Рівненщини, виготовлена 950 років тому. Фото: Радіо Свобода.

У вересні 2013 року на березі водосховища у Демидівському районі Рівненщині під час експедиції Інституту археології НАН України дослідники знайшли керамічну писанку, якій 950 років.

Знайдену писанку датують початком ХІІ ст, Київська Русь. За словами археологів, на Волині це перша вціліла старовинна писанка, яку знайшли у такому хорошому стані.

Пліснеські писанки

Писанки з Пліснеська. Фото надане Історико-культурним заповідником «Давній Пліснеськ».

Кілька писанок археологи виявили на території Пліснеського археологічного комплексу, який є унікальною сукупністю різночасових пам’яток, насамперед середньовічної доби. Пам’ятки є на території та в околицях села Підгірці Бродівського р-ну Львівської області.

Під час розкопок археологи виявили дві керамічні писанки, які датуються ХІІ-ХІІІ ст. Як стверджують працівники Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», з поширенням християнства язичництво не зникає, натомість з’являється явище релігійного синкретизму, тобто двовір’я.

Тоді ж Церква намагалася адаптувати поганські звичаї до християнських канонів. Так, у Пліснеську на місці колишнього капища виникає християнський храм. Маркерами такої подвійної віри  були і писанки з Пліснеського городища, які, окрім сучасної, відомої нам обрядової функції, у княжу добу слугували язичницькими оберегами. Маючи кульки всередині, вони виконували й роль брязкалець, що були призначені для відлякування злих духів і охорони житла.

Писанка Княжої доби з Галича

Писанка з Галича.

Під час розкопок решток церков на Царинці в с. Крилос (давній Галич) у 1992 році Галицька археологічна експодиція  під керівництвом Юрія Лукомського виявили писанку виготовлену з глини. Писанку датують ХІІ-ХІІІ ст.

Вона покрита брунатною матовою поливою, поверх якої жовтою поливою нанесено орнамент. На товстішому кінці у керамічного яйця є отвір, у середині — калатальце.

Довідка.

Найдавніша українська керамічна писанка датується ІХ ст. Керамічні писанки були поширені у Київській Русі й мали характерний розпис – сплетіння жовтих і зелених смуг.

У 80-му році 19 ст. при розкопках Кривушанської могили археолог Іванов знайшов керамічні яйця. В 1908 році при розкопках на Полтавщині натрапив на таку ж знахідку Віталій Хвойка.

Під час дослідження сабатинівських поселень культові моделі яєць були знайдені майже в кожному житлі під вогнищем або серед інших культових речей. На одному з них були вигравірувані позначки, що нагадують стилізоване дерево – ялинку.

При потрясінні керамічні писанки торохтять. Традиція виготовляти різні шумові предмети на Великодні свята була віковою на Україні. Це – різноманітні калатала, стукала, довбешки. На Поділлі, як зазначає етнограф П. Чубинський, хлопці в чистий четвер, як тільки дзвонили дзвони, калатали у дзвіницю, били в огорожу, відганяючи «нечисту силу». Керамічні писанки княжих часів пов’язані із веснянками та іграми, бо ж були спільними в ритуалах та віруваннях наших предків.

 У фондах Національного музею історії України зберігається керамічне брязкальце. Приблизний час створення – кінець першого тисячоліття до нашої ери, зроблене на території України. Брязкальця у чималій кількості знаходили серед пам’яток Трипільської культури.

 
На вихідні !!! 
Подивитись Худ. фільи "Агора" (6 - 9 кл.) https://www.youtube.com/watch?v=Y1ab85yCnX4

• Всеосвіта›
• Новини›

Середня освіта Вища освіта Початкова освіта

Як оцінюватимуть дітей, в яких немає технічного забезпечення для дистанційного навчання?

Після дистанційного навчання необхідно з’ясувати готовність дітей до подальшого освітнього процесу - експерт

Нещодавно у соцмережах батьки запитали, що робити у випадку, коли учень 9-го класу знаходиться з батьками в селі, де немає інтернету, аби виконувати домашнє завдання. А  класний керівник попередила батьків, що такому разі дитина в кінці навчального року може отримати не свідоцтво про освіту, а довідку про те, що прослухала курс.
Ми звернулися до експерта, аби дізнатися, чи правомірна заява викладача, а також про те, як оцінюватимуть дитину, в якої немає технічного забезпечення для дистанційного навчання?
На запитання відповіла керівниця управління правової роботи компанії-розробника освітніх технологій ENSOF, Марина Ліснича.

---

“В сьогоднішніх умовах оцінювати дитину, в якої немає доступу до електронних ресурсів, варто після відновлення очного навчання, а вчитися дитина має за підручником. У подальшому, якщо технічної можливості навчатися дистанційно та оцінювати досягнення школярів немає, а очне навчання не буде відновлене до кінця нинішнього навчального року, на нашу думку, на початку нового навчального року на очному навчанні слід провести діагностичне оцінювання учнів та учениць – щоб з’ясувати готовність дітей до подальшого освітнього процесу. За результатами діагностики, за потреби, слід скоригувати календарно-тематичне планування залежно від потреб учнів та учениць.
Окрім того, хочемо нагадати, що згідно пункту 2 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015  № 762, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти (крім перших та других класів) до наступного класу здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання учнів (вихованців) та/або їх державної підсумкової атестації (для учнів четвертих і дев’ятих класів) згідно з рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти, що упродовж п’яти робочих днів з дати прийняття має бути оприлюднене на його інформаційному стенді.”
В свою чергу, з цього питання висловилися і користувачі мережі.
“Вчитель в своїй заяві не тільки перевищила свої повноваження, вона продемонструвала кричуще незнання нормативно-правових документів. Ніякої "довідки про те, що прослухав курс базової середньої освіти" в природі не існує і ніякими нормативними документами не передбачено(крім одного виключення- довідки про закінчення повного курсу навчання осіб з помірними інтелектуальними порушеннями). Якщо був натяк про "таку" довідку - це булінг, що може призвести до серйозного судового провадження. Крім того, свідоцтво про базову середню освіту Вашої дитини вже замовлено. До 1 квітня всі школи надіслали останнє підтвердження даних на друк свідоцтво і додатків для учнів 9 класу”, – написав Олександр Гузь.

8 віртуальних екскурсій зоопарками, світовими пам’ятками і навіть Марсом!

https://osvitoria.media/news/8-virtualnyh-ekskursij-zooparkamy-svitovymy-pam-yatkamy-i-navit-marsom/?fbclid=IwAR1emG38M5M6wxEv9B5Z9P8R_C5i3mqPOxISproiYa51a_g4povB25krs5g

 

7 питань про карантин: що варто знати вчителям

Теми статті: вчителям, дистанційна освіта

27 Березня 2020

Юлія Бровінська

У вчителів досі лишаються питання, як працювати під час карантину та що їх очікує. Проєкт Прошколу зібрав поради та коментарі від юристів про те, що варто знати про карантин.

РЕКОМЕНДАЦІЇ – ЦЕ НЕ ЗАКОН

Карантин через пандемію коронавірусу відрізняється від типових сезонних карантинів тим, що він має загальнодержавний характер і стосується всіх шкіл України. Є наказ МОН №406 від 16 березня, який говорить про гнучкий (дистанційний) режим роботи для всіх працівників.
Але варто пам’ятати, що навчальні заклади підпорядковуються безпосередньо місцевим органам управління, і саме вони мають видати свої накази, щоб змінити розклад роботи школи. Також листи МОН мають виключно рекомендаційний характер, а значить – те, як ці рекомендації будуть виконувати, залежить виключно від рішення директора та його наказів (хоча не варто забувати, що директор не може діяти поза межами чинного законодавства).

ЗАРПЛАТНІ БУТИ

Карантин не може стати причиною невиплат. Є Трудовий кодекс, і статтея 113 КзПП звучить так: “Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)”.
Це означає, що навіть якщо ви не можете виконувати свою роботу під час карантину за рішенням директора, ви однаково отримаєте 2/3 своєї платні. Це корисно знати тим працівникам школи, які обіймають непедагогічні посади, наприклад.
Окрім того, МОН чітко наголошує, що школи мають виплачувати вчителям не менше середньої заробітної плати під час карантину.

А ЩО ІЗ ЗАРПЛАТНЕЮ СУМІСНИКІВ

Аналогічно до педагогів, які мають повну ставку та працюють у школі за основним місцем роботи, сумісники так само отримують платню під час карантину. Згідно з тарифікацією та кількістю своїх годин. Про те, як нараховують зарплату таким учителям, ідеться в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом МОН № 102 (пункт 68):
“Оплата праці вчителів та інших педагогічних працівників, які працюють у двох і більше загальноосвітніх чи інших навчальних закладах, здійснюється виключно за тарифікацією, що відбувається у кожному з них з затвердженням відповідному вчителеві обсягу тижневого навантаження та інших виконуваних ним видів педагогічної роботи”.

КАРАНТИН – НЕ ВІДПУСТКА

Топ-питанням від учителів стали примусові відпустки. І міністерство, і юристи наголошують, що відправляти вчителів у примусові відпустки незаконно. Пам’ятайте, що відпустка – це не обов’язок, а право. Тим паче, школа має затверджений графік відпусток, згідно з яким усі працівники відпочивають. Тому ані власним коштом, ані за кошт школи витрачати свої дні відпустки вам не потрібно. Якщо на вас тиснуть, ви маєте право звернутися до відділу освіти та написати скаргу. Або звернутися до освітнього омбудсмена.

ЯК ДИРЕКТОРУ ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ ВЧИТЕЛІВ

Як ми вже наголошували, листи МОН мають рекомендаційний характер. Тому, керівник школи має повноваження, аби ухвалювати рішення – чи ходити працівникам до школи, чи працювати віддалено. Що ж необхідно зробити директору, аби перевести вчителів на дистанційний режим роботи? Достатньо видати відповідний наказ. Окрім того, в ситуації карантину всі зміни у школі мають підтверджуватися наказами.
ВАЖЛИВО: на жаль, немає жодних винятків ані за віком, ані за пільгами, аби вимагати переведення на дистанційну роботу. Це рішення лишається за керівником школи.

ЩО РОБИТИ ЗІ ЗВІТНІСТЮ

За те, як провадиться робота у школі під час карантину, відповідає директор. Він контролює і дистанційне навчання та визначає відповідальних працівників за цей процес. Але як саме ви будете складати звіти, ви можете вирішувати на рівні школи. Уроки, які проводить учитель, мають заносити до класного журналу. Але під час карантину ведення класних журналів дозволяють відтермінувати. Можна створити електронні таблиці, наприклад, та пізніше занести всі дані до журналу. Ось тут роз’яснення МОН.

ЯКИМ БУДЕ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ, ОБИРАЄ ВЧИТЕЛЬ

Оскільки Закон “Про повну загальну середню освіту” дає більшу автономію вчителю, він має право вирішувати, якими інструментами користуватися під час дистанційного навчання. Якими будуть заняття – чи це скайп-дзвінки, чи вебінари, чи тести на онлайн-платформах або перевірка домашніх завдань за допомогою електронної пошти, – лишається на розсуд учителя.
Директор лише контролює, аби учні мали доступ до повноцінного навчання під час карантину.
Якщо у вас будуть виникати питання щодо карантину та ситуацій у школах, пишіть на безкоштовну консультацію вчителів Прошколу.

Юлія Бровінська, засновниця проєкту безкоштовної онлайн-консультації вчителів Прошколу