НАРГИЗ — ПУЛЬС / AUDIO 2016

ЯК СУЧАСНА ШКОЛА ВБИВАЄ ТАЛАНТИ ДІТЕЙ І СТВОРЮЄ ТИСЯЧІ НЕВДАХ

Боляче спостерігати, як сучасна школа вбиває таланти дітей, калічить їхні душі та породжує тисячі невдах.

90% школярів не стануть успішними людьми і проживуть життя невдахи. Наше суспільство перебуває під гнітючим гіпнозом матриці й не може зрозуміти очевидних істин. Система освіти безнадійно застаріла. 90% нещасних людей - більше, ніж просто БАГАТО. Якби завод мінеральних вод випускав 9 з 10 пляшок з брудною водою, його керівництво точно потрапило би до в'язниці.
 

Тисячі шкіл щороку "виробляють" людей, які будуть жити нереалізовано, самотньо, бідно. Чому це відбувається?

Причини сьогоднішнього зла потрібно шукати в минулому. Сучасна школа була створена 200 років тому. Цей інститут відповідав певним потребам тогочасного індустріального століття. У той час в Англії стрімко розвивалося виробництво. З'являлися нові фабрики, банки, заводи. Для їх обслуговування потрібні були мільйони бездумних, слухняних виконавців - свого роду біороботів. Тоді й була заснована система, яка суперечить здоровому глузду, природі дитини, еволюції.

Ідеальна програма для створення роботів, які є коліщатками у крупному бізнесі.

Ми знаємо, що діти дуже люблять гратися. Так навчання проходить в десятки разів швидше, ніж за партою. У дітей дуже багато енергії. Вони люблять сміятися, бігати, стрибати. Школа карає дітей за будь-який прояв емоцій, життєрадісності, цікавості. Ні про який розвиток особистості, як фізичний, так і духовно-інтелектуальний, не може бути й мови. Наша педагогіка побудована так, щоби знищити індивідуальність, особистість, позбавити дитину своєї думки. Ось кілька причин, чому школа шкідлива:

1. Сучасна наука довела, що дитина ефективно вчиться, тільки коли помиляється. Школа робить все, щоби викликати в дітей страх перед помилками. За неправильні відповіді карають, ставлять двійку. В майбутньому ці нещасні люди бояться спробувати щось нове, експериментувати, робити помилки.
 

2. В завданнях є тільки 2 відповіді - правильна і не правильна. Таким чином, діти починають бачити світ плоским. У багатьох задач, насправді, можуть бути тисячі правильних рішень.
 

3. У дітей немає часу думати. Сучасний процес навчання побудований так, що, дитина постійно завантажена тупою безглуздою роботою. Раніше, за часів розквіту філософії, учитель виводив учнів на берег річки і давав завдання для роздумів. Вони могли кілька днів сперечатися, міркувати. Тільки розмірковуючи в тиші, ми можемо розвивати свій розум.
 

4. Сучасна школа вбиває один з вроджених інстинктів - прагнення до пізнання. Леонардо да Вінчі не вчився в сучасній школі. Тільки завдяки цьому він зміг розвинути і зберегти жагу до знань. Він все життя робив геніальні відкриття, залишаючись учнем. Винаходи да Вінчі на 500 років обігнали час. Більшість студентів, отримавши дипломи, назавжди припиняють вчитися. Вони ненавидять цей процес. На все життя залишаються духовними інвалідами.
 

5. Всі знання, які учні отримують в школі з насильством і приниженням особистості за 11 років, можуть вміститися на п'яти доларовому чіпі, вони нічого не варті. Світ стрімко розвивається. Інформація швидко старіє і стає непотрібною. Цінне лише вміння навчатися самостійно, чому якраз і не вчать у школі.
 

Більшість людей вже не їздять на віслюках, ніхто не використовує поштових голубів. Реальність змінилася. Залишилася колишньою тільки феодально-індустріальна система освіти.

Дорогі дідусі та бабусі, батьки, якщо у когось є можливість перевести дитину на позашкільну освіту - подаруйте їй щасливе життя, не замислюючись, забирайте її зі школи. Дайте їм можливість досягти успіху.
 

Більшого зла, ніж школа й уявити важко. Критикуючи шкільну освіту, ми ні в якому разі не хочемо образити людей-винятків, педагогів від Бога. У них навіть в цьому шкільному пеклі вистачає мужності та любові до дітей, давати їм знання, надихати на майбутні звершення. Але це, на жаль, винятки, які тільки підкреслюють правило.

Дорогі друзі, розвивайте в собі усвідомленість, допитливість. Ставте собі питання.

Читайте також: ЯК ВРЯТУВАТИ ДИТИНУ ВІД ШКОЛИ 

Про використання у 2016/2017 навчальному році навчальних програм з позашкільної освіти

Лист МОН № 1/9-519 від 03.10.16 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-519 від 03 жовтня 2016 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
інститути післядипломної педагогічної освіти

Про використання у 2016/2017 навчальному році
навчальних програм з позашкільної освіти

Міністерство освіти і науки України інформує про використання у 2016/2017 навчальному році навчальних програм з позашкільної освіти.

Навчальна програма з позашкільної освіти - це нормативний документ, що визначає мету, завдання, зміст, обсяг, порядок, способи організації навчально-виховної діяльності та вимоги до її результатів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту» навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах здійснюється за типовими навчальними програмами та іншими навчальними програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Типова навчальна програма з позашкільної освіти затверджується наказом Міністерства освіти і науки України.

Також Міністерством освіти і науки України може надаватися відповідний гриф навчальним програмам з позашкільної освіти, які стали переможцями Всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку з питань позашкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.10.2003 № 674, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 січня 2004 р. за № 100/8699) та тим, які визначають зміст роботи гуртків, творчих об’єднань, секцій, що не забезпечені типовими програмами.

Зазначені навчальні програми повинні пройти науково-методичну експертизу у відповідній комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України згідно з Порядком надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 № 537, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за № 628/1 5319). Навчальні програми, що мають відповідний гриф МОН, можуть використовуватися в усіх навчальних закладах системи освіти.

За необхідності врахування особливостей навчально-виховного процесу, методичного, кадрового, матеріально-технічного забезпечення, рівня підготовленості вихованців певного навчального закладу, регіональних особливостей керівник гуртка може внести до такої програми необхідні зміни, що мають бути затверджені відповідним Місцевим органом управління освітою. Внесені зміни не повинні впливати на загальний зміст навчальної програми та кількість навчальних годин. Незмінними мають залишатися мета, завдання і прогнозований результат освітньої діяльності.

З метою забезпечення діяльності гуртків, творчих об’єднань, секцій, які працюють тільки у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці та відповідають потребам конкретного регіону, навчальні програми з позашкільної освіти можуть бути затверджені наказами обласних, районних, міських органів управління освітою згідно із встановленою ними органами процедурою. Вимоги до змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти визначені в листі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 05.06.2013 № 14.1/10-1685.

Чинні програми з позашкільної освіти, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (http://www.imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-Vihovna-robota/navchalni-programi/) та державних центрів позашкільної освіти: Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (http://nenc.gov.ua), Національного центру «Мала академія наук України» (http://man.gov.ua), Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (http://ukrjuntur.org.ua), Українського державного центру позашкільної освіти (http:// udcpo.com.ua).

Навчальні програми, затверджені Місцевими органами виконавчої влади, повинні бути розміщені на офіційних веб-сайтах відповідних органів управління освітою або їх методичних структур.

Акцентуємо увагу, що термін дії грифу Міністерства освіти і науки України навчальній літературі з позашкільної освіти - 5 років з дня офіційного затвердження відповідного рішення.

Координацію діяльності з розроблення навчальних програм за основними напрямами позашкільної освіти здійснюють Інститут модернізації змісту освіти та державні центри позашкільної освіти - за відповідними напрямами позашкільної освіти.

Просимо зміст листа довести до відома всіх заінтересованих осіб.

Заступник Міністра       Павло Хобзей

АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ 2017: НОВІ ПРАВИЛА І ГРАФІК

Працівники освітньої сфери, а саме, педагоги у ВУЗах, школах, вихователі в дитячих садах, а також фахівці установ початкового й середнього ланки вже знають, що з 2017 року будуть проведені деякі зміни в атестаційному процесі. Простіше кажучи, атестація педагогічних працівників (2017) буде проходити за зовсім іншими правилами.

Багатьом відомо, що будь-який працівник з області педагогіки повинен кожні 5 років проходити переатестацію. Ця процедура необхідна для того, щоб підвищити навички і знання педагогів, а також зрозуміти, чи відповідає людина займаної посади (має всі необхідні вміння для неї). Той, хто хоч раз стикався з цією перевіркою, запевняє, що вона є найбільш відповідальною і значущої для всіх працівників сфери освіти.

• По-перше, комісія повинна побачити 100% підготовку учасника атестації, перед нею він повинен розкрити весь багаж знань і навичок. Крім того, часто потрібно довести педагогічний професіоналізм і винахідливість. Саме ці критерії здатні допомогти комісії визначити кваліфікацію педагога і виставляти йому оцінки.
• По-друге, успішне проходження атестації дозволяє працівнику сфери освіти розраховувати на більш високу зарплату. Це, досить-таки, вагомий стимул до професійного зростання та нових звершень.

Загальні відомості

Педагогічна атестація буває двох видів: добровільною і обов’язковою. Давайте розглянемо кожен з видів детальніше.

Обов’язкова атестація в 2016-2017 році “захопить” всіх педагогічних працівників, які проходили її 5 років тому. Від обов’язкової перевірки звільняються:

• вагітні;
• викладачі з кваліфікаційною категорією;
• працівники, які є “новачками” у сфері освіти, тобто пропрацювали всього 2 роки;
• особи, які перебувають у декретній відпустці на момент здійснення перевірки знань (атестацію вони пройдуть через 2 роки після повернення на законне місце роботи);
• педагог, відсутній на роботі більше 4 місяців через хворобу (атестацію необхідно буде пройти через рік, після офіційного виходу на роботу).

Але, якщо вищевказана категорія громадян виявила добровільне бажання приступити до педагогічної перевірці, ніхто не може оскаржити їх рішення і не допустити до атестації.

Добровільну педагогічну атестацію проходять особи, які з власної волі хочуть підвищити кваліфікаційний рівень. Для цього необхідно звернутися до керівництва з відповідною заявою. Зазначимо, що викладачі, які не мають категорії або мають 1-го, можуть домогтися підвищення до 1-го розряду. Щоб отримати найвищий розряд, потрібно заробити 1-ю категорію не менше, ніж 2 роки тому. Крім того, якщо у педагога вже є вища категорія, він може підтвердити її добровільної атестацією.

Нові положення і правила

З настанням 2017 року кожному педагогічному працівнику необхідно буде ознайомитися з нововведеннями, які торкнулися педагогічної атестації. Передбачається, що нова перевірка буде ґрунтуватися на двох головних етапах:

• підтвердження відповідності займаній посаді;
• отримання більш вищої категорії.

У кожного з цих етапів є відмінні риси та особливості:

• Підтвердження відповідності займаній посаді. Під час цієї частини перевірки, комісія повинна оцінити та перевірити знання, навички та вміння викладача. Крім цього, в процесі перевірки визначаються професіоналізм і методика спілкування з дітьми під час навчання. Простіше кажучи, на даному етапі члени комісії встановлюють профпридатність вчителя, а саме, чи має він право займатися викладацькою діяльністю.
• Отримання професійної кваліфікаційної категорії. У 2017 році у педагога право претендувати на 1 або вищу категорію. Однак щоб заслужити першу категорію, працівник повинен відповідати наступним параметрам:
• мати другу кваліфікаційну категорію;
• мати першу, але підійшов час проходження атестації.

Якщо перед педагогом стоїть мета отримати вищу категорію, він повинен підходити за іншим умовам:

• мати першу категорію протягом двох років;
• мати вищу категорію, але підійшов час проходження атестаційної перевірки.

Документи для атестації

Змінили чиновники та перелік документів, який необхідний для початку проходження педагогічної атестації в 2017 році. Нагадаємо, раніше працівник повинен був просто написати заяву — на цьому етап реєстрації закінчувався. Тепер відбувається дещо по-іншому, адже основна відповідальність покладена на плечі загальноосвітніх установ на рівні суб’єктів України.

Перелік обов’язкових документів:

• Заяву з особистим підписом
• Копія результату з минулої атестації (якщо є)
• Копії дипломів про вищу або середню професійну педагогічній освіті
• Копія, що підтверджує наявність вищої або першої категорії з атестації (якщо таке було раніше отримано)
• Копія документів про зміну прізвища, якщо вона була змінена
• Спеціально складений супровідний лист або розгорнута характеристика з місця роботи, яка може підтвердити рівень компетенції та професійної діяльності.

Через місяць після подачі документів заявнику на домашню адресу прийде лист із докладним описом місця і часу проведення атестації.

Графік проходження атестації педагогічних працівників на I та вищу кваліфікаційні категорії на 2016-2017 навчальний рік

Подача заяв до Управління освіти
Строки здійснення експертизи
Засідання атестаційної комісії

01.08.2016
з 07.09 по 23.09
19.10.2016

10.08.2016 і 11.08.2016
з 26.09 по 21.10
09.11. 2016

01.09.2016 і 02.09.2016
з 10.10 по 11.11
01.12.2016

09.11.2016, 10.11.2016, 11.11.2016
з 13.12 по 20.01
09.02.2017

14.12.2016, 15.12.2016, 16.12.2016
з 23.01 по 21.02
15.03.2017

19.01.2017 і 20.01.2017
з 20.02 по 24.03
19.04.2017

Появилось целое поколение детей, которые утрут нос любому родителю. Знакомьтесь — центениалы. Эти люди будут взрослыми уже завтра. Вы моргнуть не успеете, а они захватят мир.

Разбираемся, кто они такие, в чём их отличие от предыдущих поколений и как научиться с ними взаимодействовать.

Объясните уже, что за шумиха с поколениями?

Теория поколений была описана в 1991 году Нилом Хау (Neil Howe) и Уильямом Штрауссом (William Strauss). По этой теории поколения сменяют друг друга раз в 20–25 лет. Недавно оформилось поколение, следующее за миллениалами — центениалы, их ещё называют поколением Z. Пожалуй, впервые в истории дети настолько отличаются от родителей.

Кто такие центениалы?

Это люди, которые родились после 1996 или после 2000 года (по данным различных исследований). Разброс в датах появился, потому что исследований пока немного. Центениалы ещё молоды, но их уже ни с кем не спутаешь.

Чем они отличаются от других поколений?

Это первое поколение, которое родилось в эпоху Интернета. Они не помнят, какой была жизнь без гаджетов, и проводят со смартфонами и планшетами больше 8 часов в день. На каждый шаг у центениалов — приложения, которыми они пользуются так же естественно, как дышат. Поколение Z не делит мир на цифровой и реальный, их жизнь плавно перетекает на экран и обратно.

Как технологии повлияли на центениалов?

Центениалы любят общаться в Сети, причём анонимно: предпочитают социальные сети, в которых можно прятаться. Это не Twitter, а Snapchat, из которого исчезают сообщения. Это первое поколение, выросшее в мультикультурной среде. Центениалам всё равно, где родился собеседник и как он выглядит. Пожалуй, это самое терпимое и спокойное поколение.

У НИХ ИММУНИТЕТ К РЕКЛАМЕ, ВСТРОЕННЫЙ АДБЛОК. ОНИ ТАК ПРИВЫКЛИ К РЕКЛАМНЫМ БАННЕРАМ И СООБЩЕНИЯМ, ЧТО МОГУТ НЕ ОБРАЩАТЬ НА НИХ ВНИМАНИЯ, А ЧТОБЫ РЕКЛАМА ИХ ЗАИНТЕРЕСОВАЛА, В НЕЙ ДОЛЖНО БЫТЬ ЧТО-ТО ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ИНТЕРЕСНОЕ.

Минус — центениалы не любят долго концентрироваться. Среди детей и подростков распространяется синдром дефицита внимания и гиперактивность. Поэтому поколение Z предпочитает смотреть, а не читать. Им нужно уловить максимум информации в короткий срок.

Почему они такие невнимательные? Они глупее?

Нет. Центениалы учились в обнимку с технологиями и привыкли к перекрёстному изучению предметов. В их голове каждый параграф учебника пронизан гиперссылками, как в «Википедии». Кроме того, они привыкли думать глобально, потому что мгновенно получают информацию со всего света. Они хотят делать открытия, любят исследования и разработку.

Да, центениалы часто переключают внимание, но поэтому быстрее принимают решения. Поколение Z не любит возвращаться к одному вопросу несколько раз.

Что они умеют делать?

Это поколение, которое предпочитает увидеть. Общаясь в Сети, центениалы используют эмодзи, смайлы, картинки. И они умеют зацепить аудиторию. Подростки точно знают, по каким законам живёт информация и когда нужно публиковать снимок в Instagram, чтобы собрать больше лайков. Скажете, мелочи? А теперь представьте, что будет, когда эти подростки с чутьём на аудиторию выйдут на рынок. Прошлые поколения в пролёте.

А они что-нибудь ценят, кроме лайков?

Они, как никто, ценят безопасность. Поскольку это поколение, которое выросло в эпоху терактов и экономических кризисов, центениалы хотят стабильности, спокойствия и процветания. Им не нравятся одноразовые вещи, они хотят покупать то, что прослужит долго. Среди них модно быть минималистами.

У ЦЕНТЕНИАЛОВ ОЧЕНЬ ТРЕЗВЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ЖИЗНИ И О ТОМ, КАК ДОБИВАТЬСЯ УСПЕХА. МИЛЛЕНИАЛЫ МЕЧТАЮТ, ЧТОБЫ ВЕСЬ МИР ЗАМЕТИЛ, КАКИЕ ОНИ ПРЕКРАСНЫЕ И ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЕ. У ЦЕНТЕНИАЛОВ НЕТ ТАКИХ ИЛЛЮЗИЙ. ОНИ СОБИРАЮТСЯ МНОГО РАБОТАТЬ И ЗАРАБАТЫВАТЬ: 72% ВЫПУСКНИКОВ ЗАДУМЫВАЮТСЯ О ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВЕ.

Центениалы — это не бунтующие подростки. Они мало курят и пьют, даже к сексу относятся ответственнее. ВОЗ говорит о снижении количества подростковых беременностей во всём мире, а в США этот показатель сейчас вообще самый низкий за последние 50 лет.

Они не хотят разрушить систему, они собираются медленно и верно делать мир лучше. Возможно, это подростковая романтика. Но если вспомнить теорию, то основные взгляды у них уже сложились.

Можно ли наладить контакт с центениалами?

Во-первых, для них всё нужно визуализировать, любая информация должна быть наглядной.

Во-вторых, всё нужно делать быстро. Скорость работы становится важна как никогда. Если вы привыкли согласовывать каждый плакат и каждую публикацию в соцсети по два месяца, вы проиграли.

В-третьих, делайте вирусную рекламу. Центениалы любят делиться интересным, но быстро забывают об этом. Учитесь выделяться.

В-четвёртых, они любят покупать, но предпочитают покупки онлайн, а в интернет выходят с мобильных устройств. Работайте с ними именно через такие каналы.

Зачем мне учиться работать с центениалами?

Каждое поколение — это определённая целевая аудитория. Если вам приходится работать с клиентами, то вы взаимодействуете в широком смысле именно с поколениями.

Центениалы — необычное поколение. Мы не можем понять, как они совмещают любовь к покупкам и к минимализму, образованность и гиперактивность, визуальное мышление и встроенный адблок. А они могут. Кто после этого скажет, что дети всё хуже?

Профессия учитель в Финляндии: основы

Tatiana / Январь 28, 2014

Слово «учитель» в разных странах звучит по-разному. Где-то его произносят с гордостью, где-то с удивлением, а где-то даже с пренебрежением. Учительское дело в Финляндии же пользуется уважением в обществе. Быть учителем в стране тысячи озёр не только не зазорно, а достойно и очень престижно. О том, почему за место у своего персонального смартборда в этой профессии действительно стоит побороться, даже если вы переехали в Финляндию из-за границы, — чуть ниже и по порядку.

Для начала немного статистики. В Финляндии трудится около 80 000 преподавателей, из которых почти половина занята в дошкольных учебных заведениях и школьном образовании среднего и старшего звена. Второе место прочно удерживают преподаватели профессиональных учебных заведений в примерном количестве 14 500 человек плюс-минус ещё сотня. И наконец третье место досталось активистам так называемой «свободной просветительской работы» — преподавателям институтов дополнительного образования и различных курсов. Тех, кто хочет ещё больше точных цифр и красивых таблиц, прошу ознакомиться с официальным источником — публикацией Управления образования Финляндии за 2010 год (на финском).

Согласно всё тому же статистическому труду интерес к учительской профессии среди местного населения уже долгое время совсем не падает, а даже наоборот — растёт. За период с 2008 по 2010 год количество заявок на отделения педагогической подготовки в финских вузах выросло на 20%, при этом количество заявок на отделения, готовящие воспитателей детских садов, выросло аж на целых 36%.

Отчасти такой хорошей ситуации благоприятствует сложившееся социально-историческое развитие Финляндии, где каждый член общества отдавал последние гроши на строительство школ и образовательных учреждений, а также мог лично участвовать в отстройке школьных стен. Свою роль играют, конечно и экономические причины. Зарплата обычного школьного учителя хоть и не является пределом мечтаний для тех, кто работает в сфере бизнеса, но для государственной сферы представляет собой достаточно внушительную сумму, на которую преподаватель, даже живя один, может спокойно купить собственное жилье, машину, а также регулярно путешествовать за границу, ни в чём себе, собственно, не отказывая. Для этого ему не обязательно работать без продыху и в школе и дома. Как и в России зарплата финского школьного учителя состоит из минимальной части, а также всяческих надбавок, которые должны повышать интерес работника к своему делу. Официальная пирамида формирования учительской зарплаты выглядит следующим образом:

График: OAJ.FI, Opettajanopas 2012

Два нижних ряда пирамиды составляют часть зарплаты, которая зависит напрямую и исключительно только от рода самой позиции (учитель младших классов, учитель-предметник, учитель в старшей школе) и количества часов, которые выделяются на данную позицию (полная ставка, полставки) соответственно. Третий и четвёртый уровни формируют персональную часть зарплаты, зависящую от опыта, личностных профессиональных качеств, уровня образования и эффективности работы учителя. Всё что выше — прочие надбавки, переработки и премии.

Наглядно минимальная и неизменяемая часть учительской зарплаты выглядит вот так (таблица моя, представлены только некоторые учительские специальности):

Это без надбавок и индивидуальных премий. Отмечу ещё, что надбавки, находящиеся на самой макушке пирамиды, очень редко досягаемы простым учителем. Для их получения необходимо иметь чуть ли не особые заслуги перед государством.

Что же требуют от финского учителя за эти деньги? А требования к обычному школьному учителю в Финляндии достаточно высоки. Рассмотрим пример учителя-предметника в средней или старшей школе. СогласноПоложению об образовании (986/1998) любой школьный учитель-предметник должен иметь достаточно высокую профессиональную подготовку: магистерскую степень и оконченное педагогическое образование. Подробнее о финском педагогическом образовании читайте здесь. Общий срок  профессиональной подготовки учителя составляет, таким образом, не меньше 5-6 лет. Конечно, в исключительных случаях, директор школы может принять на работу учителя со степенью бакалавра, но только на непродолжительное время. Взять учителя-недоучку на постоянную позицию по закону нельзя. Как видно из приведённой выше таблицы, зарплата учителя без требуемой степени или педагогического образования будет всегда ниже.

Подчеркну, что требования по подготовке преподавателей едины для всех: как для финнов, так и для учителей из числа новоприбывших иммигрантов. Приехавший из-за границы иностранец обязан не только подтвердить свою степень магистра в Управлении образования Финляндии, но зачастую также получить именно местное педагогическое образование, а также освоить один из местных языков (финский/шведский) в совершенстве. Подробнее о том, как подтвердить диплом, полученный в России, и дополнить своё педагогическое образование, читайте в моих предыдущих заметках. О необходимости владения местными языками и их применимости в финской школе я расскажу чуть позже. А если тема учителя-эмигранта всё же интересна, то можно ознакомиться с моей выпускной работой из Университета Хельсинки (на английском).

В отличие от современной России, в Финляндии конкуренция за учительское место в самой обычной средней школе порой достигает невиданных размеров. Обычное дело, когда конкурс на позицию, скажем, учителя английского языка достигает размера в сотню человек на место. Пример письма-ответа от рекрутингового агенства, сообщающего о том, что всего за период в две недели было подано 103 заявки на данную позицию:

Конкуренция действительно не слабая, поэтому большинство тех, кто хочет попасть на постоянную работу в финскую школу, по 2-3 года сначала работают замещающими учителями в разных школах. Замещающий учитель — это даже необязательно учитель, очень часто студент, который приходит на урок, если основной учитель заболел или уехал. Подробнее о замещениях здесь.

Ещё одной особенностью учителя-предметника в финской школе является количество предметов, которые в конкретной школе ведёт данный учитель. Даже в самой простой финской школе количество предметов на одного учителя-предметника может достигать трёх штук, обычно же это два предмета. Например, учитель иностранного достаточно часто ведёт английский и шведский или шведский и немецкий, а может так случиться что и английский, шведский и французский. Попасть в требуемый школой от одного учителя набор языков достаточно сложно. Поэтому учителям иностранного приходится либо постоянно совершенствовать свои умения и расширять знания, получая дополнительное образование, либо биться за место с одним предметом против ещё сотни таких же желающих получить работу.

Candy Dulfer & David A. Stewart - Lily Was Here

МАКСИМ ФАДЕЕВ feat. НАРГИЗ — ВДВОЁМ / ПРЕМЬЕРА 2016

НАРГИЗ — Я НЕ ВЕРЮ ТЕБЕ / ПРЕМЬЕРА 2016!

НАРГИЗ - "ТЫ-МОЯ НЕЖНОСТЬ"

НАРГИЗ — БЕГИ / ПРЕМЬЕРА 2016